Психоз – захворювання психіки, у якому кардинально порушуються функціонування мозку і психічна діяльність. Тому хвора людина не здатна об'єктивно сприймати навколишню реальність та адекватно реагувати на події.
Подібною патологією страждає близько 5% населення нашої планети. У жінок психоз трапляється частіше, ніж у чоловіків. До того ж, у чоловіків хвороба розвивається повільно, а симптоматика слабо виражена. У жінок ознаки патології виявляються яскравішими, хвороба прогресує досить швидко.
Що таке психоз та його причини?
Психоз – душевний стан, у якому розум втрачає зв'язок із реальністю. Патологія здатна впливати на всі органи почуттів людини (зір, слух, смак, нюх, відчуття), що проявляється неадекватними реакціями (емоційними та поведінковими) на дійсність.
Механізм розвитку патології ґрунтується на комплексних збоях у функціонуванні нейронів (нервових клітин) головного мозку. Насамперед порушення торкаються мітохондрії – органели клітини, що забезпечують клітинне дихання. В результаті нейрони починають відчувати кисневе голодування, втрачають здатність до передачі нервових імпульсів, що призводить до множинних порушень у роботі центральної нервової системи..
Спровоцировать подобную ситуацию способны различные факторы:
- Спадкова схильність. Діти отримують від батьків групу генів із підвищеною чутливістю до зовнішніх впливів, що підвищує ймовірність психічних травм.
- Інтоксикація організму, викликана вживанням психоактивних речовин (наркотиків, алкогольних напоїв, деяких ліків) чи шкідливими умовами роботи.
- Травми (черепно-мозкові, родові, забиття, струси) та захворювання головного мозку.
- Інфекційні захворювання.
- Бронхіальна астма.
- Патологія нервової системи.
- Злоякісні утворення мозку.
- Нестача вітамінів В1 (тіаміну) та В3 (ніацину).
- Тяжкі стресові ситуації (загроза смерті, смерть або хвороба близьких, насильство, втрата роботи).
Які бувають види психозу
Усі психічні розлади залежно від факторів, що провокують, можна розділити на 3 групи:
ендогенні – розвиваються під впливом внутрішніх факторів (генетичної схильності, віку, неврологічних та ендокринних збоїв, порушень електролітного балансу, системних захворювань, дефіциту вітамінів);
екзогенні – виникають унаслідок зовнішніх впливів (інфекцій, психічних травм, токсичних речовин, сильних стресів);
органічні – результат змін у головному мозку (під впливом травм, пухлин, крововиливів).
Залежно від причини та характеру перебігу хвороби розрізняють кілька різновидів психозу:
- депресивний;
- істеричний;
- гострий;
- реактивний;
- маніакальний;
- старечий;
- алкогольний;
- афективний;
- післяпологовий (зустрічається вкрай рідко).
Депресивний психоз
Ця форма патології властива високоморальним людям. Розвивається на тлі депресії, що поступово посилюється, що призводить до психічної та фізичної загальмованості. Хворий постійно перебуває у поганому настрої, зауважує лише негативні чинники, впевнений, що у минулому були лише погані події, що неможливо змінити ситуацію ні в теперішньому, ні в майбутньому. При цьому людина у всьому звинувачує себе, шукає недоліки та промахи у своїй поведінці.
Депресивний психоз характеризується повільним розвитком та схильністю до суїциду, яку хворий приховує від оточуючих завдяки збереженню інтелекту.
Істеричний
Розвивається у людей, які страждають на істерію. Провокуючим чинником стають події, що спричиняють сильний стрес (смерть близьких, військові дії, природні катастрофи, службові конфлікти).
При істеричному психозі в людини різко затуманюється свідомість, у неї з'являються яскраві галюцинації та мрії. Хворий не впізнає і не чує оточуючих, відчуває психопатичні переживання.
Зазвичай через кілька годин (іноді через кілька днів чи тижнів) напад проходить, хворий забуває про нього. Але в деяких випадках напади повторюються і вони стають продовженням попередніх. У цьому хворий веде подвійне життя, він спостерігається роздвоєння особистості.
Гострий
При гострому психозі симптоматика може хаотично змінюватися, не зазнаючи жодної логіки. До того ж, хворий може становити серйозну небезпеку і для себе, і для близьких людей..
Реактивний психоз
Патологічні зміни розвиваються у відповідь на сильні психотравмуючі події. На характер перебігу хвороби впливає ставлення людини до ситуації. Чим ближче до серця він сприймає проблеми, тим серйозніше захворювання. Короткочасний розлад. Після усунення несприятливих обставин організм швидко відновлюється. Якщо ж стресова ситуація зберігається довго, то хвороба набуває затяжної течії.
Маніакальний психоз
Це одна з найпоширеніших форм хвороби. Характерна особливість маніакально-депресивного психозу – чергування депресивних (від 3 місяців до 2 років) та маніакальних (від кількох днів до декількох місяців) фаз зі здоровими періодами (близько 3,5 років).
При депресивній фазі спостерігаються:
-
тужливий настрій;
-
крайнє гноблення;
-
байдужість до всього;
-
загальмованість мислення.
Хворий може довго залишатися без рухів в одній позі. На запитання відповідає із затримкою, односкладно. Поступово наростає депресія, доки не дійде до певного піку. У такий період людина схильна до суїциду через безглуздість життя та власну нікчемність.
Маніакальний психоз властиві:
- піднесений настрій;
- товариськість;
- активізація мислення;
- психомоторне збудження.
Хворий радіє, сміється, розмовляє з людьми, активно жестикулюючи. Він багато їсть і мало спить, переоцінює свої здібності.
Найчастіше маніакальна фаза проявляється навесні, а депресивна – восени.
Старецький психоз
Виникає у людей старше 65 років внаслідок природного старіння організму та порушення фізіологічних процесів, що відбуваються у головному мозку. Ці зміни супроводжуються депресивними та параноїдальними розладами.
Алкогольний психоз
Діагностують у людей, які упродовж тривалого часу зловживають спиртними напоями. Під впливом токсинів алкоголю у головному мозку відбуваються патологічні зміни.
Серед кількох різновидів алкогольного психозу найпоширеніша біла гарячка, що супроводжується:
- пригніченим станом;
- безпричинним занепокоєнням;
- перепадами настрою;
- безсонням;
- посиленою пітливістю;
- почастішанням пульсу;
- тремтінням кінцівок.
Вдень хворий зазвичай почувається нормально, а вночі у нього з'являються галюцинації (бачить мертвих знайомих, відчуває повзання комах по тілу), виникає маячня.
Якщо не лікувати алкогольний психоз, то поступово людина дурнішає, забуває багато з того, в чому раніше добре орієнтувався. До того ж, непоправні зміни відбуваються у внутрішніх органах. Можливий розвиток виразки, цирозу, ішемії..
Афективний психоз
Характерна особливість хвороби – виражене чергування фаз афектії відповідно до стану хворого.
Наслідки психозу
За відсутності лікування хвороба прогресує, через що ситуація сильно посилюється. Симптоматична картина стає яскравішою, що може становити небезпеку як для хворого, але й оточуючих його людей.
Іноді психоз ускладнюється шизофренією, біполярним або шизоафективним розладом, старечим недоумством, білою гарячкою.
Профілактика психозу
Щоб уникнути рецидиву, необхідно дотримуватись лікарських рекомендацій:
- вести упорядкований (розмірений) спосіб життя;
- уникати стресових ситуацій;
- не допускати психоемоційних та фізичних перевантажень;
- дотримуватися звичного ритму сну та неспання;
- збалансовано харчуватися:
- відмовитися від куріння та алкоголю;
- регулярно виконувати посильні фізичні вправи;
- застосовувати підтримуючі препарати (за призначенням лікаря).
Людям, схильним до патології, слід регулярно проходити когнітивно-біхевіоральну терапію, в основі якої лежить психотерапія у комбінації з корекцією поведінки. У зв'язку з тим, що у хворих людей виникають недоцільні та нелогічні думки, психотерапевт щільно працює із існуючими стереотипами.
За відсутності схильності до психічних порушень профілактичні заходи непотрібні. Але у разі появи будь-яких симптомів хвороби слід одразу ж звернутися до профільного медичного закладу. Своєчасно розпочате лікування запобігає незворотним психічним відхиленням і дозволить у найкоротші терміни повернутися до звичного способу життя. Тому з появою будь-яких психічних порушень дуже важливо звернутися до лікаря якомога раніше. Люди, які почали лікування психічних розладів протягом першого року після проявів психозу, значно більше шансів повністю перемогти хворобу.
Наші фахівці
-
Григоренко Олександр ПетровичЗаступник завідувача відділення. Психолог-психотерапевтДетальніше
Присяжнюк Юлія МихайлівнаПсихолог, гештальт терапевт, арт-терапевт, сімейний системний терапевт, сімейний психолог/психотерапевтДетальніше
Фещук Павло ПетровичЛікар психіатр – нарколог вищої категоріїДетальніше
Магеря Богдан ОлеговичЗавідувач відділенням, провідний педагог-психологДетальніше
Веньовцева Наталія ЮріївнаКандидат медичних наук, лікар-психіатр першої категорії, психолог, психотерапевтДетальнішеПсихоз - симптоми та ознаки, види та лікування
Клінічні прояви варіюють залежно від типу хвороби та особливостей її перебігу. При психозі симптоми поділяють на 3 групи: емоційні, галюциногенні, маячні. Вони можуть варіювати, але загальним для всіх хворих є стан зміненої свідомості, що супроводжується галюцинаціями, маренням та неадекватною поведінкою.
Емоціональні
У характері людини відбуваються суттєві зміни, помітні різкі перепади настрою, збудження різко змінюється ступором. Хворий стає неспокійним, дратівливим та нервозним, ізолюється від оточуючих, йде в себе, неадекватно реагує на різні ситуації. У нього спотворюється сприйняття дійсності, розвивається підвищена чутливість, виникають безпідставні страхи та недовіра до оточуючих, погіршується здатність до концентрації уваги, спостерігається енергетичний спад та безініціативність, знижується працездатність.
Галюцинаторні
Характерна ознака психозу – галюцинації, які бувають зоровими, слуховими, смаковими, нюховими та тактильними. При цьому хворий чує, бачить, відчуває, нюхає та пробує на смак те, чого насправді немає. Він розмовляє з неіснуючими співрозмовниками, несподівано затримує погляд на одній точці, різко замовкає, до чогось дослухається.
Маячні
Людина повністю втрачає здатність критично мислити. Його розумом опановують певні судження (невідповідні дійсності), які стають нав'язливими, збивають з пантелику і заважають нормально жити хворому та близьким людям. Хвору людину неможливо переконати. Він не сприймає жодних пояснень та доказів, стає підозрілим і недовірливим, замикається у собі, перестає спілкуватися з друзями та знайомими.
Найчастіше зустрічається кілька видів марення: іпохондричний, сутяжницький, реформаторства, збитків, ревнощів, переслідування..Діагностика і лікуання психозу
На первинній консультації психолог вислуховує скарги пацієнта, вивчає анамнез хвороби, ставить питання, щоб оцінити перебіг мислення. Потім він дає направлення на обстеження.
При психозі діагностика зазвичай включає:- гормональний аналіз крові;
- аналіз сечі на наявність алкоголю та наркотичних речовин;
- електроенцефалографію;
- рентген мозку;
- МРТ мозку.
На основі результатів обстеження лікар встановлює діагноз та індивідуально підбирає лікувальний курс при психозі з урахуванням виду захворювання, провокуючих факторів, клінічної картини. У міру одужання методи терапії зазнають коригування.
При психозі лікування поєднує медикаментозну терапію та психотерапію.
Медикаментозна терапія включає прийом:- нейролептиків – усувають психічні відхилення, усувають галюцинації та марення;
- антипсихотиків – відновлюють зв'язки між нейронами;
- ноотропів – нормалізують мозкові функції, стимулюють інтелектуальну діяльність;
- нормотиміків – попереджають депресивні та маніакальні схильності;
- антидепресантів – позбавляють депресії.
Психотерапія допомагає усвідомити проблему, виробити позитивне ставлення до світу, повернутися до соціуму.
Додатково призначають ЛФК та фізіотерапевтичні процедури (рефлексотерапію, акупунктуру), щоб зняти емоційну напругу. У деяких випадках проводять електрозвужливий вплив електричним струмом, щоб відновити обмінні процеси в головному мозку.
Впоратися з психозом у домашніх умовах неможливо. Тому проходити терапію потрібно в профільній медустанові, де є всі необхідні умови. Але навіть після якісного лікування можуть залишатися залишкові ознаки хвороби, що спричиняють періодичні рецидиви. Тому люди, які перенесли психоз, повинні регулярно проходити профілактичні огляди.